У Києві зібралась… Україна

Українська Православна Церква не має особливої підтримки в потужних світських ЗМІ та часто випадає з актуального для широкого загалу ідеологічного поля. Останні випробування для держави виявились нелегкими і для українського Православ’я. Однак, здається, цьогорічне святкування Хрещення Київської Русі та тисячоліття від блаженної кончини рівноапостольного князя Володимира однозначно поставили всі потрібні акценти так, як це і очікувалось.

27-28 липня 2015 року, на другий рік після початку карколомних подій у країні, Церква без зайвого піару та галасу просто зробила те, на що не спромоглася політика та влада. Не маючи на те особливих ресурсів та лобі, релігійна організація, яка досі охоплює всю багатостраждальну країну, без будь-яких пересторіг об’єднала всі її регіони, і нинішня хресна хода з урочистим молебнем без перебільшення стали знаковою подією.

Допоки усі незацікавлені у цьому сторони роблять вигляд, що нічого особливого не сталось, вже можна з впевненістю констатувати: в Україні лишилась інституція, яка, незважаючи на всі нюанси, об’єднує всі найвіддаленіші від Києва куточки нашої землі. Справа не в тім, аби наперебій рахувати усіх учасників та учасниць багатотисячної ходи. Велике церковне свято зібрало у столиці кримчан та волинян, донеччан та одеситів, буковинців та харків’ян, які з’їхались до столиці українського Православ’я, ніби й не було останніх потрясінь.

Величезна хода від Володимирської гірки через поклінний хрест на Грушевського і до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, за приблизними підрахунками, зібрала не менше двадцяти тисяч вірян. Перед хресним ходом біля пам’ятника князю Володимиру зустріли вісім чудотворних ікон Божої Матері, які привезли до столиці з різних регіонів, а також урочисто помолились з нагоди тисячоліття успіння Хрестителя Русі. Після всенічного бдіння ікони стали доступними для поклоніння.

В ці дні у Києво-Печерській лаврі поклонялись таким іконам Божої Матері, як «Зимненська», «Почаївська», «Охтирська», «Касперівська», «Піщанська», «Святогірська», «Призри на смирення», «Троєручиця-Бердянська». 

До свята українського Православ’я долучились представники Православних Церков Болгарії, Чеських земель та Словаччини, Румунії, Польщі та Сербії, які молились разом з Предстоятелем УПЦ. У молитвах згадували усіх, хто загинув під час трагічних подій в Україні, починаючи з зими 2014 року і по ці дні.

Прийняте київським князем Володимиром Православ’я пережило понад тисячу років, зібравши під свій вплив всю нинішню Україну. Переживши складні випробування, Церква дотепер об’єднує сучасну світську державу, яка зараз переживає нелегкі часи. Допоки політики ділять вплив, землі та ресурси, віряни й надалі збираються, щоби вкотре об’єднатись навколо того, що протягом віків зберігало ідентичність народу, його культуру та ментальну єдність – спадщини історичного кроку князя Володимира, за якою українство пройшло довгий, часто складний, але спільний шлях.

Євгенія Стєкунова

Джерело: pro.church.ua

Читайте также

Звенящая пустота: почему храмы ПЦУ остаются без прихожан

На новостильное Успение, главный праздник Киево-Печерской лавры, в ПЦУ вынуждены были привозить прихожан автобусами. Почему туда прихожане не приходят сами?

Страна, в которой запретили идти к Богу

Анализируем, почему власти запрещают крестные ходы и почему это приведет к печальным последствиям для страны.

Думенко в интервью «ТСН»: слуга народа или соратник Минкульта

О чем сказал, и о чем забыл сказать глава ПЦУ Думенко в интервью «ТСН». Оно помогает понять, во что он верит на самом деле.

Церковь и государство: уроки истории для современности

От петровских реформ до революции 1917 года: как государственная зависимость повлияла на Русскую Церковь и какие выводы стоит из этого сделать УПЦ.

Патриарх Варфоломей зовет к «священному единству» с Аллахом и Брахманом?

В своем выступлении перед Всемирным советом религий глава Фанара обозначил проблемы человечества и метод их решения. Как для «главы Православия», очень необычный.

В запрете Церкви назад дороги нет

Кто-то думает, что можно выполнить предписания ГЭСС – и от Церкви отстанут. Но недавние политические события показали: не отстанут.